У Львові – події, мистецтво, життя



Сторінка додана 12:05, 12 Березня, 2013

Email this to a friendНадіслати по Email                      Printable versionДрук

Літературна зустріч зі Степаном Процюком

Літературна зустріч зі Степаном Процюком thumbnail

14.03.2013
18:00

“Ковчег”

Мистецьке об'єднання "Дзиґа" та літературний клуб "Кабі.net" презентують літературну зустріч зі Степаном Процюком.

Вхід вільний.

Степан Процюк – один з найбільш плідних українських прозаїків, книги якого постійно перебувають в полі зору як читачів, так і критиків та літературознавців. Досить сказати, що він 7-разовий лауреат премії журналу «Кур'єр Кривбасу» (1998–2003). Неоднозначна реакція на його романи, такі як «Інфекція», «Тотем», «Руйнування ляльки» чи повість «Бийся головою до стіни» тільки підкреслює винятковість займаного ним в літературі місця. Повсюдними ознаками його прози вже протягом понад десятиліття після дебюту в українській літературі 1996 року є витончений психологізм і глибокий трагізм тканини оповіді. Особливе місце серед його творів займає недавно завершена сказати б «біографічна» трилогія автора. Саме про неї ми поговоримо з відомим українським прозаїком.

2010 року у видавництві «Академія» вийшов роман «Троянда ритуального болю». Це одна з перших спроб серйозного художньо-психологічного осмислення постаті Василя Стефаника як людини й творця. Його образ подано в нестереотипних для українського літературного канону життєвих ситуаціях. У першу чергу письменника цікавили особливості психотипу героя, його загадковий внутрішній світ, трагедія душі. «Я навіть не намагався скрупульозно відтворити всі віхи життя свого героя, — зазначає С.Процюк. — Мене цікавила передовсім його психобіографія, оті таємниці його довгого мовчання, витоки його експресіоністичного трагізму». С.Процюк створює біографію Василя Стефаника, пропустивши сухі історичні відомості крізь призму психоаналізу. Такий підхід дозволяє уникнути створення хрестоматійного образу митця. «Троянда ритуального болю» вибудувана із 85 відносно коротких розділів, розташованих без урахування принципу хронологічної побудови сюжету. У творі чимало йдеться про загублені кохання головного героя, його пошук Жінки свого життя, болісні втрати найдорожчого і їхні можливі причини. Автор висвітлює стосунки з Євгенією Бачинською, Євгенією Калитовською, Ольгою Гаморак, менш відомі — з Ольгою Кобилянською й Софією Морачевською. Також у романі відображено взаємини Василя Стефаника з його колегами й сучасниками: Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Лесем Мартовичем, Марком Черемшиною, Станіславом Пшибишевським, митрополитом Андреєм Шептицьким, Вацлавом Морачевським. Є міркування про політичну діяльність персонажа й тонкі проникнення в його творчу лабораторію. Створюючи образ Стефаника, Степан Процюк експериментує, подає свій творчий підхід до зображення основних віх життя видатної особистості, її світовідчуття, стосунків з оточенням. У романі щільно переплетені реалістичні й алегорично-символічні картини й образи. Ірина Славінська переконує, що разом із романом Степана Процюка «Троянда ритуального болю» в Україну прийшов новий жанр — міфобіографія, тобто текст-біографія, в якому переважає образ, а не точність відтворення історичних і культурних реалій, не «археологічна» історія. У контексті української біографічної прози роман «Троянда ритуального болю» — твір нетрадиційний, новаторський. Степан Процюк виходить за рамки традиційної моделі біографічного роману, створивши паралельну історію символів у житті митця та дослідивши трагедію індивідуального неврозу.

У 2011 році у видавництві «Академія» побачив світ психобіографічний роман Степана Процюка про Володимира Винниченка «Маски опадають повільно». Автор рішуче виходить за межі жанрів нарису, літературного портрета, есе-біографії, що зазвичай лягають в основу художньої біографістики, а подеколи абсолютно копіюються, і пропонує оригінальну версію психоаналітичного прочитання біографії одного з найбільш суперечливих і найцікавіших українських письменників ХХ століття. Перед читачем постає образ письменника-новатора європейського рівня і разом з тим — ексцентричного невротика з драматичною долею. Степан Процюк послідовно й логічно вибудовує систему життєвих і суто психологічних координат митця. Джерельною базою роману став епістолярій і щоденники В.Винниченка. Одним з цікавих моментів роману є історія стосунків В.Винниченка з Є.Чикаленком, де письменник відтворив дружбу двох чоловіків, що стали заручниками більшовицької анексії. У властивій С.Процюкові стильовій манері із художньою вишуканістю заявлені колізії свідомого й несвідомого, виповнені філософією життєві концепти, вишукана метафорика й глибока символіка, таємниці внутрішніх структур людського єства, ускладнений наратив, що сприяють художньому відтворенню буттєвого і позабуттєвого, матеріального й нематеріального, українського й космополітичного, закономірного й парадоксального, особистого-національного-вселюдського, а все разом — допомагає осягнути складний процес переживання письменником України… Глибинне занурення у внутрішній світ В.Винниченка і його творчу лабораторію, цікаве поєднання документалізму і домислу, яскрава метафоричність і метафізичність, соковита мова — все це робить роман помітним явищем сучасного літературного процесу.

У січні 2013 р. у київському видавництві "Академія" вийшла заключна частина психобіографічної трилогії - роман «Чорне яблуко», присвячений наймолодшому класику української літератури Архипу Тесленку. Увага Степана Процюка сконцентрована на трьох змістових домінантах. Перша - історія платонічного кохання Архипа до Оленки. У долі юнака вона відіграла подвійну роль – то завдавала нестерпного болю думками про неможливість особистого щастя, то підтримувала у хвилини випробувань. Друга лінія – участь А.Тесленка в революції 1905-1907 років. Молодий ідеаліст, захоплений ідеєю побудови справедливого суспільства, брав активну участь в організації селянської спілки, влаштовував мітинги і демонстрації, захищав права і свободи селян. Це призвело до арешту, заслання і передчасної смерті у віці 29 років. Третя домінанта - історія непростих стосунків братів Архипа і Яреми, що розгорталися під знаком протистояння, почасти навіть – братоборства. Поміж тим читач знайде в романі інформацію про батьків і дитинство персонажа, його навчання й заробітки у нотаріуса Кисловського, любов до театру і стосунки з Б.Грінченком і Є.Чикаленком... Ідейним осердям твору є думка про обраність Архипа Тесленка, коротке життя якого було насичене ідеалістичною боротьбою за справедливість і творчістю. Роман написаний у формі спогадів Архипа Тесленка, що переплітаються з картинами сновидінь та авторськими відступами. Така наративна стратегія дозволяє автору глибше проникнути у внутрішній світ персонажа і створити психологічно достовірне художнє полотно.



Варто прочитати:






 

Погода

Last Added Events

Сьогодні

most interesting

Туристичне спорядження у Львові

Туристичне спорядження у Львові Магазин туристичного спорядження Gorgany.com. Львів, вул Гнатюка 13, тел: 2555142, www.gorgany.com

Останні коментарі



Варто прочитати: