Зустріч з Остапом Сливинським

17.10.2013
18:00

Арт-кав’ярня «Квартира 35»

МО "Дзиґа" та літературний клуб "Кабі.net" запрошують:

Вхід вільний.

Остап Сливинський
"Відштовхнутись від пам'яті"

Кожна нова його книга або підбірка віршів показує вдале долання чергового естетичного –ізму. Сприйняття його поезії зависає у здивуванні, відсутності вироблених ізмів для її трактування.

Сливинський іде чесним шляхом видатного письменника – залишити читачеві місце для відповідальності за власне сприйняття, що не так просто з огляду на добре випрацювану систему дефініцій мистецької топографії. В той час, коли більшість письменників працюють з досвідом, що піддається означенню, оскільки є вже набутим, актуальним (пострадянська свідомість, аберації приватної та історичної пам’яті тощо), досвід поетики Сливинського – непевність, драматичні пошуки балансу, мовчання, усвідомлення відсутності, жаль за неможливістю відчути втрату – є досвідами, які лежать на межі майбутнього.

Поетика Сливинського говорить про цю новизну, яку нам ще належатиме оцінити і включити у свій досвід. Він є може першим українським поетом 21-го століття. Таке «вилітання» поза межі канонів характерне для його есеїстки, літературознавства і навіть перекладів. Часто мотив обрання ним автора для перекладу, або тексту, потребує саме такого проектного мислення, мотив найчастіше проектується у майбутнє, навіть зберігаючи очевидну цінність в контексті осмислення вже існуючих феноменів. Особливо це стосується його перекладів з польської. Таке промовляння ніби у та заради майбутнього, яке ще не настало, потребує певною мірою нової мови, нової стилістики, яка в Сливинського є водночас ризикованою та переконливою.

Його мова завжди зберігає баланс між ясністю і таємничістю, хоче бути зрозумілою, не називаючи іще невідоме на ім’я, створює магічне враження. Його літературний шлях не є і не буде легким, бо є часто новаторським і нестереотипним. Його література не ґрунтується на пам’яті, не випливає з неї, але відштовхується від неї, щоб, часто, опинитися точкою зору збоку. Це шлях, який часто передбачає ризик та переконання, що наша якість повинна передовсім визначатися нашою проекцією в майбутньому, домінуючи над узалежненням від історії та минулого.

Варто прочитати: